Щодо позовів про зняття арешту (в зв’язку з новими правилами сплати судового збору)

З питань судового збору було направлено лист від 31.10.2011 №10247/10.

Звертаємо увагу, що в суди подається значна кількість позовів про звільнення майна з-під арешту, про визнання права власності на арештоване майно, про виключення майна з акту опису та арешту. Незважаючи на роз’яснення Верховного Суду України, Вищого господарського суду України в значній кількості позовів в якості відповідача зазначаються відділи державної виконавчої служби.

Законом України «Про судовий збір» встановлені значні розміри судових витрат, які можуть бути стягнені з відповідача у випадку задоволення позову (ст. 88 ЦПК України, ст.49 ГПК України).

Відповідно до статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник.

Що ж до заперечень проти арешту (опису) майна, які не пов'язані зі спором про право на це майно, а стосуються порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, то їх слід розглядати за правилами статті 121-2 ГПК, ст. 383 ЦПК України, КАС України.

Роз’яснення щодо того, хто є належним відповідачем по цій категорії судових справ надані неодноразово:
- постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» від 27.08.1976 N6 (із змінами від 25.05.1998 N15) (п. 4), згідно якої «відповідачами в справі суд притягує боржника, особу, в інтересах якої накладено арешт на майно, і в необхідних випадках - особу, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. У тих випадках, коли опис проводився для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, як відповідач притягується відповідна державна податкова інспекція».
- постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26.12.2003 N14 (п.16);
- роз'яснення Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 28.03.2002 N04-5/365 (п.5).

При накладенні арешту відділ ДВС (як і суд) є «посередником» між особою, в інтересах якої накладається арешт, та особою, на майно якої накладається арешт. Саме між цими особами існують спірні правовідносини. Дані особи зацікавлені в результаті розгляду справи про зняття арешту з майна, рішення суду стосується їх прав та обов’язків. Тому у більшості випадків у справах про зняття арешту з майна належним відповідачем є особа, в інтересах якої накладено арешт.

При пред’явленні позову, де відділ ДВС є неналежним відповідачем, необхідно заявляти письмове обгрунтоване клопотання про визнання неналежним відповідачем, заміну неналежного відповідача на належного відповідача, з додаванням роз’яснень Пленуму ВСУ, судової практики з цього питання.

В роботі можна використовувати судову практику, яку розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень України (www.reyestr.court.gov.ua), зокрема,
- постанова Вищого господарського суду України від 05.06.2007 №1/448-26/134 (1/1126-28/384) (р/№ 690327);
- постанова Вищого господарського суду України від 25.07.2006 №10/179 (р/№ 51396);
- постанова Вищого господарського суду України від 22.11.2007 №8/41-07(16/207,8/218-06,18/421) (р/№ 1167124);
- ухвала апеляційного суду Запорізької області від 06.04.2010 №22-643/2010 (р/№ 8759328).

 
Завідувач сектору представництва Держави у судах
Головного управління юстиції у Запорізькій області
Лютая Г.Ю.
 

вот интересно. зачем ставить

вот интересно. зачем ставить "додати коментар", если все равно комментарии пользователей не вставлять?!

Прошу прощения

Прошу прощения Татьяна, сбой в программе. Учту. Постараюсь исправить.