Тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України

Примусове виконання рішень судів в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України „ Про виконавче провадження”. Зокрема, державний виконавець зобов’язаний вживати заходів примусового виконання рішень, установлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії (стаття 11 Закону).

09.03.2011 року вступив у законну силу Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)».В п. 18 ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» викладено що у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника – фізичної особи або керівника боржника – юридичної особи за межі України – до виконання зобов’язань за рішенням також на підставі порядку здійснення права громадян України на виїзд з України і в’їзд в Україну, порядку оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядку розв’язання спорів у цій сфері регулює Закон України „Про порядок виїзду з України та в’їзд в Україну громадян України” (далі – Закон України).

Положеннями статті 6 цього Закону України встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліменти, договірні чи інші невиконані зобов’язання – до виконання зобов’язань або розв’язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов’язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, або він ухиляється від виконання зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов’язань.

Тимчасове затримання або вилучення паспорта у таких випадках здійснюється судом, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Державної прикордонної служби України, військовими комісаріатами та консульською службою України.

Частиною 4 статті 26 Закону України „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” передбачено, що виїзд з України іноземця та особи без громадянства може бути відкладено до виконання ним майнових зобов’язань перед фізичними та юридичними особами в Україні.
Пунктом 8 статті 19 Закону України „Про Державну прикордонну службу України” встановлено, що на Державну прикордонну службу відповідно до визначених законом завдань покладається, зокрема, запобігання та недопущення в’їзду в Україну або виїзду з України осіб, яким згідно із законодавством не дозволяється в’їзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України, у тому числі згідно з дорученнями правоохоронних органів.

Крім інших покладених на органи Державної прикордонної служби України завдань, вони також мають право, зокрема, з’ясовувати підстави в’їзду в Україну або виїзду з України, не пропускати через державний кордон України осіб без дійсних документів на право його перетинання, осіб, які надали завідомо неправдиві відомості під час одержання зазначених документів, осіб, яким Державною прикордонною службою України за порушення законодавства з прикордонних питань та про правовий статус іноземців чи за мотивованим письмовим рішенням суду та правоохоронних органів не дозволяється в’їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України (пункт 4 статті 20 Закону).

Отже, наявність в особи невиконаних зобов’язань, покладених на неї судовим рішенням, у тому числі аліментних, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами України і є обов’язковими для виконання на всій території України.
Одночасно з внесенням змін до Закону України «Про виконавче провадження» Законом внесено зміни і до Цивільно-процесуального кодексу України, зокрема Кодекс доповнено статею 377-1, згідно якої, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Вищенаведений аналіз норм вказує на те, що одним із таких заходів може бути тимчасове обмеження особам (боржникам) у праві виїзду за межі України.

Засвідченна копія ухвали суду про тимчасове обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов’язань направляється судом який видав ухвалу до Адміністрації Державної прикордонної служби України, про виконання якої остання повідомляє листом відповідний орган державної виконавчої служби.

Виконання боржником своїх зобов’язань та копія постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі частини 1 пункту 8 статті 49 (повна сплата боргу за виконавчим документом) Закону України «Про виконавче провадження» э підставою для зняття Адміністрацією такої особи (боржника) з контролю.

Вказана постанова про закінчення виконавчого провадження в триденний строк з моменту її винесення надсилається державним виконавцем до Адміністрації Державної прикордонної служби України.

Заступник начальника відділу державної виконавчої служби Михайлівського районного управління юстиції Запорізької області Лукашенко Ірина Володимирівна.